Про досліди Гальвані і Вольта

На початку своєї наукової роботи Гальвані досліджував анатомію людини й птахів. Вже у 1773 році він звернувся до теми будови і функції нервів. Він був знайомий з ідеями щодо сутності електричних явищ, ними ж займався один з його вчителів Джованні Беккаріа. Серед лабораторного устаткування фізіолога Гальвані була й «електрична машина».

Під час одного з дослідів на жабі у 1780 році Гальвані помітив, що скорочення оголеного м'язу задньої кінцівки відбувається одночасно з розрядом іскри між провідниками електричної машини. Встановивши зв'язок між «штучною електрикою» і скороченням, дослідник виявив вплив «грозової електрики» на скорочення. У вирішальних експериментах Гальвані підвісив жабу на мідний гачок, вставлений у спинний мозок, та притискав її до залізної пластинки. Посилення скорочення фізіолог приписав руху «елекричного флюїду» по нерву. Гальвані вважав, що відкрив «тваринну електрику»
У той же час, фізик Алессандро Вольта, який повторив досліди Гальвані і спочатку був прихильний до теорії генерації електрики живим, прийшов до висновку, що джерелом електричного струму була не жива тканина, а з'єднання двох металів. Таким чином Вольта показав, що Гальвані винайшов не біоелектрику (гальванізм, як її стали називати), а гальванічний елемент або вольтів стовп - генератор електричної енергії.