Самозакоханий Нарцис
За грецьким міфом — прекрасний юнак, син річкового бога Кефіса і наяди Ліріони. Нарцис побачив у воді віддзеркалення свого обличчя, закохався в нього й помер від безнадійного кохання. Після смерті боги перетворили його на квітку нарцис.
У метафоричному значенні — самозакохана людина, яка милується собою і своїми вчинками.
*****
Я — тільки добрі очі великого самоспоглядального світу, великого Нарциса, чиє самомилування є радше свідченням внутрішнього здоров’я і душевного гаразду, аніж етичним ґанджем.
(В. Стус)
*****
Щоб уберегтися від спокуси нарцисизму, я в пору переходу від туманних мрій до конкретного рішення писати спогади, поклав собі зовсім виключити розповіді про себе й писати тільки про те, що довелося бачити в житті...
(І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
(І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)