Франсуа де Ларошфуко

З 1658 року  почав писати свої знамениті афоризми, присвячені людській природі та суспільним відносинам.В 1664 році  вийшла друком перша збірка його афоризмів під заголовком «Міркування або моральні сентенції та максими». Книга так добре продавалася, що 1666, 1671, 1675 та 1678 років з'явилися нові розширені її видання, з попередніх 300 афоризмів книжка розрлослася до 500. Максими стали головним літературним твором Ларошфуко.

• Не всяка людина, що пізнала глибини свого розуму, пізнала глибини свого серця.
• Розуму не під силу довго розігрувати роль серця
• Говорити найважче саме тоді, коли соромно мовчати

• Людина ніколи не буває такою нещасною або такою щасливою, як вона себе запевняє.
• Усі скаржаться на свою пам'ять, але ніхто не скаржиться на свій розум
• Ми нічого не роздаємо з такою щедрістю, як поради.
• Найкращий спосіб бути ошуканим – вважати себе розумнішим за інших.
• Слабкість духу – єдина вада, яку неможливо виправити.
• В той час як люди розумні вміють багато про що сказати небагатьма словами, люди обмежені, навпаки, мають хист багато говорити й нічого не сказати.
• Є люди, які не подобаються, не дивлячись на всі їх чесноти, а є ті, хто приваблюють з усіма їх вадами.
• Лише великі люди мають серйозні вади.
• Неможливо знов покохати того, кого ти вже справді розлюбив.
• Легше пізнати все людство, ніж одну окрему людину.
• Людські сварки не тривали б так довго, якби вся вина була лише на одному боці.

• Молодим людям часто здається, що їх поведінка природна, тоді як насправді вони просто невиховані і грубі.

• Ніхто так не підганяє інших, як ледарі.

• У судженнях про нас наші вороги ближчі до істини, ніж ми самі.

• Усі ми маємо досить сили, щоб зносити нещастя інших.

• Фізична праця допомагає позбутися душевного болю.

• Чому в нас така пам'ять, що зберігає найменші подробиці того, що з нами сталося, а не така, щоб ми запам'ятали, скільки разів ми про це розповіли одній і тій самій особі?

• Якби ми не мали своїх вад, нам не було б так приємно вказувати на вади інших.

• Якщо людина не може знайти спокій у собі, марно шукати його деінде.

• Жодні хитрощі не допоможуть нам довго приховувати кохання, коли воно є, як і вдавати це почуття, коли його немає.

• Зло, як і добро, має своїх героїв.

• Ознака справжньої гідності людини в тому, що навіть заздрісники його змушені хвалити його.

• Щоб стати великою людиною потрібно майстерно користуватися всім, що пропонує доля.

Та інші...